Андерс Аслунд: Українська держава функціонує напрочуд добре

Відомий економіст Андерс Аслунд виступив у Відні з оцінками економічних та фінансових аспектів війни РФ проти України

Шведсько-американський економіст і дипломат Андерс Аслунд – знаний і досвідчений фахівець з питань України, Росії та країн колишнього СРСР загалом. У 1990-х він давав економічні поради спочатку російському урядові Єльцина–Гайдара, а потім – президентові України Леоніду Кучмі. Згодом Аслунд входив до експертної ради при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України, був членом наглядових рад банку «Кредит-Дніпро» та Укрзалізниці. Автор книг про Росію та Україну.

На сьогодні він є науковим співробітником низки американських аналітичних центрів, зокрема Атлантичної ради, а також надає дорадчі послуги численним урядовим та економічним організаціям. Нещодавно економіст виступив з доповіддю для експертного й дипломатичного середовища у Відні на тему «Економічні та фінансові аспекти війни в Україні для Європи та США». Власний кореспондент Укрінформу в Австрії також побував на цьому заході, який організував «Австрійський інститут з питань Європи та політики безпеки» (AIES).

Далі – оцінювання та прогнози цього відомого економіста й дипломата.

УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА ФУНКЦІОНУЄ «НАПРОЧУД ДОБРЕ»

Загалом Андерс Аслунд вражений тим, настільки добре, попри повномасштабну війну, функціонує Українська держава.

«Що ж, дивовижна річ полягає в тому, що Українська держава, від самого початку і дотепер, функціонує напрочуд добре», – поділився своїми враженнями з віденською аудиторією економіст, який після початку Великої війни тричі був в Україні: двічі – в Києві й один раз – у Львові.

За його словами, «на перший погляд, все нормально»: на вулицях є люди та машини, ресторани й магазини працюють. «Ви можете підійти до звичайного банкомата і зняти гроші зі своєї західної кредитної картки без жодних проблем. І, що дивно, люди навіть не задумаються про це. Немає ніякої карткової системи, ніякого контролю над цінами. Люди працюють, значною мірою, повертаються», – зазначив він.

«Отже, перше враження, яке ви отримуєте, коли приїжджаєте до Києва, – це те, наскільки нормально він виглядає. Але що ви також бачите – і це нагадує про те, що відбувається, – то це багато меморіальних місць на пам’ять про тисячі жертв війни. І на це дуже болісно дивитися».

Економіст додав, що українці чудово розуміють, що триває екзистенційна війна, й у разі програшу вони можуть зникнути як нація. І саме тому вони продовжують боротися, адже вибору немає. Водночас патріотизм українців «набагато більше зосереджений на нації, ніж на будь-якому політичному лідері». Саме тому, упевнений Аслунд, якісь зовнішні заклики до Президента Зеленського «зробити те чи те» не мають сенсу, оскільки «в Україні не Президент вирішує, а все залежить від спільної думки населення».

За його словами, Путін також говорить про екзистенційну війну для Росії, «але це не так»: «Вона може бути екзистенційною для нього, але не для самої Росії».

ОЦІНЮВАННЯ РОБОТИ ЕКОНОМІКИ: «ДИВИВОЖНО ДОБРЕ»

За оцінюванням експерта, Україна потребує щороку близько 40 млрд доларів США бюджетної підтримки з-за кордону, «бажано грантів». Утім, країна не отримала цих коштів у перший рік повномасштабного вторгнення РФ, коли партнери та донори надали їй лише 33 млрд доларів. Наслідком цього стала інфляція в четвертому кварталі 2022 року на рівні 27%, оскільки «Україна була змушена тоді перейти на монетарне фінансування».

На цьому тлі Єврокомісія «зрозуміла, що не можна допустити того, що сталося», і ЄС виділив 18-мільярдний пакет макрофінансової допомоги на 2023 рік – «тобто майже половину з необхідних 40 млрд доларів». «Ще приблизно 10 млрд доларів було отримано від США і 10 млрд доларів – з низки інших джерел, МВФ, Світового банку, а також від двосторонніх донорів. І, як наслідок, Україна отримала трохи більше ніж 40 млрд доларів минулого року, що допомогло знизити інфляцію», – додав Аслунд.

У результаті цього зростання цін в Україні сильно уповільнилося: до 5% у грудні минулого року. На думку економіста, велику роль тут відіграв «надзвичайний фіскальний та монетарний контроль» з боку відповідних українських органів влади.

«Тож можна сказати, що Міністерство фінансів, Національний банк та податкові органи функціонують ліпше, ніж будь-коли», – вважає він.

Експерт додав, що, за даними МВФ, минулого року податкові надходження в Україні зросли на 23%, «що є чимось досить надзвичайним».

«Прикметно також, що в Україні немає заборгованості з виплати пенсій і зарплат бюджетникам. Тобто все виплачують вчасно. Раніше в Україні неодноразово виникала заборгованість з цих виплат, але тепер її немає», – заявив він.

Окремо експерт вказав на «критично важливий» для української економіки коридор у Чорному морі, який українці змогли самотужки забезпечити для експорту зерна. На його думку, велику роль у цьому відіграли далекобійні ракети «Storm Shadow», що надала Велика Британія, за допомогою яких вдалося «витіснити Чорноморський флот РФ».

Тож, як підсумував Аслунд, українська економіка функціонує в умовах війни «дивовижно добре».

Водночас експерт із занепокоєнням висловився з приводу, на його погляд, «непрозорого» процесу націоналізації компаній в Україні. Він вважає: якщо деякі компанії були націоналізовані через співпрацю з агресоркою Росією, то «деякі компанії досить нечистих на руку великих бізнесменів, що втекли з країни», переходять у власність держави «з дуже незрозумілим статусом». На його переконання, це може мати негативний вплив на бізнес-клімат у країні. Крім того, сумнівним є ефективне державне управління цими компаніями, «які ніхто не купить» через спірний процес їхньої націоналізації.

УКРАЇНА – НЕ АФГАНІСТАН. ПРИКЛАДІВ РОЗКРАДАННЯ БЮДЖЕТНОЇ ДОПОМОГИ НЕМАЄ

Одне з питань, яке пролунало на заході, було пов’язане з тим, як іноземна макрофінансова допомога надходить в Україну і чи достатньо механізмів контролю за її використанням. Відповідаючи на нього, Аслунд зауважив, що система контролю та перевірок є і, якщо, наприклад, говорити про допомогу з боку Сполучених Штатів Америки, то «всі гроші в український бюджет Казначейство США передає через трастовий фонд у Світовому банкові».

«Тому що Світовий банк, на відміну від Казначейства США, розробляє такі перевірки. Отже, кошти надходять на цей трастовий фонд у Світовому банкові. І Світовий банк виплачує їх приблизно раз на місяць. Потім їх спрямовують на дуже конкретні категорії: на освіту, на пенсії, на зарплати чиновникам тощо. І в них є система з міністром фінансів, як це перевірити. Тож жодних нарікань з цього приводу не зафіксовано».

На думку експерта, будь-які порівняння з ситуацією в Афганістані, де розкрадали американські кошти, виділені в рамках фінансової допомоги країні, недоречні.

Республіканці стверджують, що буде багато корупції. І вони також посилаються на те, що сталося в Іраку та Афганістані, однак не на те, що насправді відбувалося в Україні. Тобто я не знаю жодного конкретного прикладу таких дій», – заявив економіст.

Загалом же Аслунд позитивно оцінює боротьбу з корупцією в Україні. За його словами, «корупція на рівні центрального уряду не є сьогодні головною загрозою в Україні».

СУМНІВИ СТОСОВНО БЮДЖЕТНОЇ ПІДТРИМКИ З БОКУ США ТА ОПТИМІЗМ ЩОДО ГРОШЕЙ ЄС

Водночас економіст має досить скептичну позицію щодо схвалення Конгресом США наступного пакета фінансової допомоги Україні, який заблокований в американському парламенті.

«Президент Байден попросив 11,8 млрд доларів бюджетної підтримки для України з пакета у 61 млрд доларів. Але я не думаю, що ці гроші будуть надані», – сказав Аслунд.

За його словами, виділення фінансової допомоги Україні стало заручником внутрішньополітичних процесів США в передвиборчий період.

«У Палаті представників тепер більшість серед республіканців, які є трампістами. Вони фактично не ухвалили жодного закону минулого року. Вони не вірять законодавству. Вони вірять лише у розслідування так званої злочинної сім'ї Байденів, що само собою є абсурдом. Натомість тепер, я думаю, вони зацікавлені в тому, щоб заблокувати цей пакет, – вважає експерт. – Тому тепер вони зосереджені на закритті кордону з Мексикою. Але найліпше для них, якщо кордон не буде закритий, адже тоді в цьому можна буде звинуватити Байдена. А стосовно грошей для України їм буде байдуже».

Аслунд додав, що якщо він помиляється і в Палаті представників буде прогрес у справі законопроєкту, який міститиме нову фінансову допомогу для України, то завжди буде ймовірність того, що «з обурливою заявою» виступить експрезидент Дональд Трамп, який скаже: «Ніяких грошей для України, тому що це обурливо». І так змусить «більшість республіканців у Палаті представників, якщо не всіх», не підтримувати цей пакет.

Окремо експерт вказав на позицію іншого впливового члена Республіканської партії, Ніккі Гейлі, яка тепер змагається з Трампом за своє висунення як кандидата в президенти від республіканців.

«Ви можете почути Ніккі Гейлі, яку представляють як найрозсудливішого республіканця. Вона каже, що потрібно постачати Україні зброю, а не гроші. Тому, на мою думку, якщо вона та її прихильники візьмуть гору, то вони уріжуть всі гроші та зосередяться на озброєнні», – сказав він.

На думку Аслунда, такий сценарій є «поганим, але не катастрофічним». Сполучені Штати Америки далі б надавали збройну підтримку, а роль головного фінансового донора мав би взяти на себе Євросоюз: «Було б природно, якби Європа надавала більше грошей, а США – озброєння».

Щодо макрофінасової допомоги Україні з боку ЄС, виділення якої також заблоковано (через позицію Угорщини), то тут економіст налаштований більш оптимістично.

«Як ви знаєте, ЄС з червня минулого року зобов’язався щодо 50 млрд євро на наступні чотири роки, з 2024 до 2027 року. І я думаю, що ми так чи інакше пройдемо через це. Я бачив, наприклад, як голова Банку Фінляндії Оллі Рен, який раніше був єврокомісаром з питань бюджету, сказав, що якщо не буде іншого способу, то можна взяти ці кошти з Європейського стабілізаційного механізму, в якому все ще є 80 млрд євро, – розповів він. – Так що я не дуже хвилююся з цього приводу. Може бути певна затримка, але я гадаю, що Європа зробить свою справу».

На думку Аслунда, можливо, цьогоріч Україна зможе отримати від ЄС 20 млрд доларів.

За його оцінюванням, наразі Україна має достатньо коштів, щоб «прожити перший квартал» без зовнішньої допомоги з боку США та ЄС.

У G7 ЩОРАЗУ БІЛЬШЕ ПІДТРИМУЮТЬ КОНФІСКАЦІЮ РОСІЙСЬКИХ РЕЗЕРВІВ, ОПІР ЧИНИТЬ БЕРЛІН

Третім важливим джерелом фінансування України, на переконання експерта, могли б стати близько 300 млрд доларів резервів Центробанку РФ, які заморозили країни Заходу.

«Тепер дві третини цих грошей є в системі Euroclear в Бельгії. І дедалі сильніше лунають голоси з вимогою конфіскувати ці гроші. І я повністю це підтримую», – зазначив Аслунд.

На його погляд, схоже, що президент США Джозеф Байден почав підтримувати цю ідею конфіскації заморожених резервів Центробанку Росії та просуватиме її на зустрічі G7 у лютому. Активно підтримують цей крок і новий глава МЗС Великої Британії Девід Кемерон та віцепрем'єр-міністр, міністр фінансів Канади Христя Фріланд. Крім того, загалом підтримка є і з боку Японії, також «схиляються до цього» Франція та Італія.

Як уважає економіст, сильно протидіє конфіскації російських резервів офіційний Берлін.

«Але найбільший опір чинить Німеччина, що, на мою думку, не має жодних вагомих підстав. Я думаю, що це – просто брак мислення, – сказав він. – Отже, потрібно переконати саме Німеччину. Це дуже важливо».

Аслунд додав, що конфіскацію цих російських коштів потрібно провести «належно», і це можна зробити «досить легко».

«Звичайно, гроші мають бути взяті належно. І це досить легко, тому що це – готівка. Це – не палаци, які треба продавати на виконавчому аукціоні за пів ціни. Це – реальні гроші, які сконцентровані й доступні. І відомо, де вони є. Ніяких проблем з правами приватної власності, тому що це – державна власність. Суверенітет вже порушений, оскільки гроші заморожені з кінця лютого 2022 року».

РОСІЯ НЕ ВПАДЕ ЧЕРЕЗ САНКЦІЇ, АЛЕ ВОНИ ДІЮТЬ

Як стверджує Аслунд, у самої ж Росії тепер вже майже нема ліквідних валютних резервів.

«У Росії вже майже немає валютних резервів. Тому що 300 з 550 млрд доларів валютних резервів заморожені на Заході. Ще 100 млрд – це китайський юань, який не є ліквідний. І потім ще є золото, а це – 135 млрд доларів».

За словами експерта, причина такої ситуації – обмежувальні дії Заходу та «не дуже розумні спроби Путіна захиститися». Він упевнений, що санкції діють.

«Стосовно російської економіки, то простий факт, на який мало хто звертає увагу, полягає в тому, що російська економіка не зростала з 2014 року, коли почалися війна і західні санкції», – наголосив Аслунд.

Усі ж російські заяви та повідомлення про нібито зростання економіки – ніщо інше, як «трюки зі статистикою».

Серед найбільш ефективних обмежувальних заходів проти РФ економіст назвав санкції в нафтовій сфері та встановлення цінової стелі на російську нафту. Водночас він зазначив, що потрібно посилити імплементацію цього обмежувального заходу. Крім того, він вважає, що Сполучені Штати Америки могли б бути більш активними у посиленні технологічних санкцій проти Росії та зупинення «сірого експорту», який іде в РФ через Казахстан, Киргизстан, Вірменію та інші країни.

«Ми бачимо, як Росія тепер змушена імпортувати артилерійські снаряди низької якості з Північної Кореї. Тому я думаю, що ці санкції були б досить жорсткими», – зазначив експерт.

Водночас, на його погляд, «російська економіка не впаде через санкції». І причина цього – «частина світу не вводить санкції проти Росії».

За оцінюванням економіста, частка витрат на безпеку та військові потреби в бюджеті РФ, з урахуванням усіх засекречених витрат, тепер становить до 10% ВВП країни. Це ще не означає повного переходу економіки на військові рейки, а тому Москва, як стверджує Аслунд, буде спроможна зберігати такий рівень «доти, поки не настануть соціальні заворушення через падіння рівня життя».

На його переконання, поки що «Путін віддає перевагу поганій війні над поганим миром».

Василь Короткий, Відень

Фото автора

Джерело