Проблема безпеки медиків під час повітряних тривог
Медики швидкої допомоги змушені виїжджати на виклики, коли оголошуються повітряні тривоги, і стикаються з ризиком для власного життя. За чинними нормативними актами вони самі відповідають за свою безпеку, що створює протиріччя: з одного боку їх зобов’язують залишатися в укриттях, з іншого – виконувати виклики.
Ключові факти
- Нормативи вимагають від медиків самостійно забезпечувати свою безпеку під час тривог.
- Бригади швидкої допомоги продовжують виїжджати, що іноді призводить до смертельних випадків.
- Сім’ї загиблих медиків часто не отримують виплат, бо вважається, що вони порушили вимоги безпеки.
- Професорка Ольга Голубовська пропонує прирівняти медиків екстрених служб до працівників ДСНС у питаннях захисту.
- Необхідні спільні протоколи дій між МОЗ, ДСНС, ЗСУ та військовими адміністраціями, а також захищені маршрути і спеціальне захисне обладнання.
Пропозиції щодо захисту медиків
Голубовська наголошує, що медиків треба розглядати як працівників ДСНС, які працюють у небезпечних умовах. Це передбачає не лише фінансові виплати, а й диференціацію загроз, розробку спільних протоколів і забезпечення захищених маршрутів. До базового обладнання мають входити спеціальні навушники проти акустичної травми та інші засоби індивідуального захисту.
Наслідки відсутності чітких інструкцій
Відсутність державних вказівок щодо дій під час тривоги деморалізує медиків, змушує їх сумніватися у безпеці та майбутньому професії. Це сприяє відтоку кадрів з екстреної медицини, що погіршує готовність системи до надзвичайних ситуацій.
Підсумовуючи, без належного законодавчого регулювання та захисних заходів медики залишаються у вразливому становищі, що загрожує їхньому життю і ефективності роботи під час бойових дій.