Фото: Національна поліція України
Дві смертельні ДТП, що сталися одна за одною в Києві, вкотре повертають нас до теми про безпеку дорожнього руху. 7 вересня через виїзд на зустрічну смугу на Харківському шосе загинули водій Audi та його пасажир. 8 вересня службовий пікап під керуванням військового за подібних обставин врізався в цивільне авто, де загинули водій і співробітник поліції. За силою ударів неважко здогадатися, що машини рухалися на пристойній швидкості.
Ми з болем і розпачем рахуємо жертв війни, а тим часом на дорогах в Україні щороку гинуть понад 3 тисячі людей. Половина фатальних ДТП – це наслідки недотримання швидкісного режиму, а такі порушення експерти вважають наслідками лояльного законодавства. Як можна змінити закони, щоб на дорогах стало безпечніше, – у матеріалі Коротко про.
Мізерні штрафи і притуплене відчуття безпеки через війну
Наприкінці серпня експерти у сфері безпеки дорожнього руху зібрались на круглий стіл, на якому заступник голови Укртрансбезпеки Євген Зборовський навів цифри, що свідчать про постійне зростання кількості ДТП: у 2023 році – 2800, у 2024-му – 3500, а на перший квартал 2025 року припадає вже 3600 дорожніх пригод. Причому фахівець переконаний: аварійність можна знизити і навіть звести до нуля, якщо запровадити суворі обмеження швидкості.
Як приклад Євген Зборовський наводить столицю Фінляндії – Гельсінкі, де максимальна швидкість транспорту становить 30 кілометрів за годину. За твердженням експерта, при такому режимі немає загиблих і навіть травмованих у ДТП, відсутні затори, «…водії всюди встигають, люди живуть. У нас же люди гинуть масово – понад 3 тисячі людей щороку, і це, звичайно, катастрофа”, – наголосив представник Укртрансбезпеки.
Однією з причин нехтування швидкісним режимом він називає мізерні штрафи за перевищення швидкості і той момент, що ці порушення можна допускати десятками, не маючи жодної додаткової відповідальності. Дається взнаки і стан війни, коли через страх перед дронами та ракетами відчуття безпеки на дорогах притуплюється.
Ніде в Європі
Микола Ільчук. Фото: facebook.com/nikolasua1
У травні цього року група народних депутатів внесла в Раду законопроєкт № 13314 щодо запровадження пропорційності відповідальності за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортними засобами. Одним із його розробників стала кампанія «За безпечні дороги» – громадська ініціатива Центру демократії та верховенства права. Основна пропозиція – скасувати так званий «нештрафований поріг» – дозвіл перевищувати встановлену швидкість на 20 кілометрів за годину.
– Якщо ми подивимося за цей рік, за минулий, за п’ять чи десять років – причиною номер один ДТП з травмованими і загиблими є швидкість. Оця похибка у “+20” діє тільки в Україні і сусідній країні-агресорці. Жодна держава на території Європи не має такого допуску. У більшості країн взагалі не існує «нештрафованого мінімуму», максимум – через можливі похибки вимірювального приладу допускають перевищення у 2-3 кілометри, – коментує для Коротко про експерт з адвокації кампанії “За безпечні дороги” Микола Ільчук. – Якщо встановлено 50 км/год у межах населеного пункту, значить це 50 км/год.
У нас при допуску “+20”, наголошує експерт, водії спокійно їздять 70 кілометрів за годину, бо знають, що за це не штрафують. А то й витискають всі 100 км/год, бо штраф за перевищення від 20 до 50 кілометрів становить всього 340 гривень.
Що пропонується
Відповідальність за перевищення швидкості започаткувати з плюс 10 км/год з градацією розмірів штрафів:
перевищення на 10-20 км/год – 340 грн, на 21-30 км/год – 680 грн, на 31-40 км/год – 1360 грн, на 41-60 км/год – 1700 грн, на 61-80 км/год – 2720 грн, понад 80 км/год – 3400 грн, перевищення, що спричинило аварійну ситуацію, тягне за собою позбавлення водійських прав на термін від 6 місяців до року.
Штрафи з’їдає інфляція
Коментатори законопроєкту висловлюють дві протилежні претензії. Водії скаржаться, що їм знову хочуть закручувати гайки і витискати гроші. Пішоходи критикують малі суми штрафів і нагадують, що їх «з’їдає» інфляція. Мовляв, 340 грн – це кілограм ковбаси, ухваліть такий закон, щоб штрафи індексували.
– Штрафи треба індексувати, але чинний Кодекс про адміністративні порушення такої можливості не передбачає, його треба змінювати депутатським голосуванням. Нова редакція КУпАП, де схожа процедура передбачена, два роки лежить в Раді без руху, – відзначає Микола Ільчук.
Щодо “нелюбові” наших автовласників до тихої їзди, то експерт зазначає, що в будь-якій країні, якщо законодавство та інфраструктура це дозволяє, водії можуть зловживати.
– Відповідно, якщо треба їхати 50 км/год, а можна 70 км/год, будуть витискати максимум, і нічого їх не зупинить, якщо немає відповідальності.
Ще одне питання, яким задаються учасники дорожнього руху: а чи вистачить контролю за новими обмеженнями? Там, де відеокамери, є стримуючий момент, а на «сліпих» ділянках доріг можна робити що хочеш.
– Кожен кілометр, звісно, неможливо проконтролювати, Україна велика за територією. У менших країнах також немає тотального контролю. Прийнято контролювати ділянки з концентрацією ДТП. Там встановлюють камери або виставляють поліцейські патрулі.
ДТП у центрі столиці, де загинув правоохоронець, який був за кермом. 29.08.2025. Фото: ДБР
До питання пріоритетів
Зрозуміло, що всіх питань градація не вирішить.
– ДТП і дорожній травматизм – це комплексна проблема. Але варто почати хоча б з перших кроків. Це буде поштовхом до того, щоб органи місцевого самоврядування почали трохи впорядковувати свою дорожню інфраструктуру. Ми або будуємо автобани в містах, або робимо міста більш безпечними. Якщо автобан в центрі міста, туди має бути обмежений доступ пішоходів і велосипедистів. У Польші так і є – посеред мегаполіса магістраль, де дозволена швидкість у 80 км/год, але дозволена вона тому, що немає пішохідних переходів, немає перехресть зі світлофорами. Ми ж намагаємося самі себе надурити – пускаємо через проспект у п’ять смуг пішохідний перехід, чим збільшуємо ризики, – зауважує Микола Ільчук. – Дороги для автомобілів треба будувати так, щоб вони не перетиналися з пішоходами. А якщо перетинаються, то ставити обмеження у 50 км/год.
Законопроєкт опрацьовується в профільному комітеті. Коли буде винесений і чи буде винесений на голосування, прогнозувати важко. У «запасниках» Ради знаходяться ще два минулорічні законопроєкти щодо посилення безпеки дорожнього руху. Прихильникам думки, що під час війни така тема не пріоритет, Микола Ільчук нагадує про понад 3 тисячі загиблих на дорогах щороку.
Які ще є пропозиції
Законопроєкт №12172. Пропонується ввести підвищені штрафи за другі адміністративні правопорушення, наприклад, проїзд на заборонений сигнал світлофора, порушення правил проїзду перехресть, пішохідних переходів тощо – 1020 гривень, за третє подібне порушення – 2550 грн.
Передбачена можливість позбавлення прав.
Законопроєкт № 11029 встановлює відповідальність за:
керування транспортними засобами з шинами, що не відповідають сезонним вимогам, – штраф у 1700 грн, за повторне порушення – від 3400 до 8500 грн з позбавленням водійських прав на 3 – 6 місяців, перевищення «середньої швидкості руху». Такою хочуть вважати швидкість, зафіксовану приладами. Величина визначатиметься шляхом ділення подоланої автомобілем відстані на час, витрачений на проїзд визначеної ділянки дороги. Штраф 340 грн.