Фото: uk.wikipedia.org
Екологи б’ють на сполох: у водах Чорного моря стало надто багато агресивних істот. І мова не про наших сусідів-окупантів, і навіть не про отруйних медуз. Вчені хвилюються щодо неконтрольованого розмноження безневинного, на перший погляд, молюска — рапани.
Чим вона небезпечна, що відбудеться з морем, якщо популяція рапани стане надзвичайно великою, чи існують методи боротьби з цим молюском – цікавилася KP.UA.
Мор риби через молюска
Красива мушля з великим завитком є, мабуть, у кожного, хто бував на Чорноморському узбережжі. Насправді це такий собі будиночок найбільшого черевоногого молюска в нашій фауні — рапани. Живуть вони на дні морському, на глибині приблизно 40-50 метрів, пересуваючись за допомогою м’яза ноги. Найчастіше кріпляться на скелях або на дні і в такому положенні проводять більшу частину свого часу. Середня тривалість життя цих молюсків — 13-15 років.
Екологи називають рапану агресором, який швидкими темпами «окуповує» Чорне море. Здавалося б, чим невеличкий молюск може загрожувати великому Чорному морю? А виявляється, ненажера з’їдає майже все, що зустрічається йому на шляху: мідій, устриць, гребінців і навіть крабів.
— Своїм сильним і гострим, як свердло, язиком рапана проколює мушлю мідії, впорскує певну отруту і висмоктує вміст, — розказав KP.UA доктор біологічних наук, керівник наукового департаменту національного природного парку «Тузлівські лимани» Іван Русєв.
Своїм сильним і гострим, як свердло, язиком рапана проколює мушлю мідії, впорскує певну отруту і висмоктує середину. Фото: ochakiv.info
А ті ж мідії є природними фільтрами нашого моря. Тому винищення їх рапанами може призвести до екологічних проблем в морській системі. Наприклад, через скорочення здатності моря до самоочищення зросте частота задухи у воді. А це стане причиною масового мору риби та інших морських мешканців, яким також необхідний кисень.
Ще в 40-50-х роках минулого століття про рапан на Чорноморському узбережжі і не чули. Молюск мешкав у прибережних водах Японського, Жовтого та Східно-Китайського морів. Щоправда, в тамтешніх морях рапанам дошкуляли їхні природні вороги – морські зірки. Приблизно в ті роки молюск випадково приплив у Чорне море на днищах суден. І тут йому сподобалося: їжі вдосталь, таких природних хижаків, як морські зірки, немає. В акваторії Чорного моря агресивний хижак жив — не тужив аж до 90-х років. Тоді його почали виловлювати і трохи призупинили швидке розмноження. Та вже впродовж кількох років через війну Чорне море закрите для промислового вилову. І популяція рапан знову неконтрольовано росте, адже їжа для них є, а вилову немає.
До війни рапанів виловлювали, а в Миколаївській області навіть працювала рапанова ферма, де переробляли цього молюска. Фото: wz.lviv.ua
«Язиката» істота з фільму жахів
Зброя рапани – її язик, він же нога. Орган настільки сильний, що може відкривати стулки мідій та устриць. А ще рапана добре пристосовується до зміни температури та солоності води. І прекрасно переносить холод, на відміну від тих же медуз, які взимку замерзають. Це живуче створіння навіть стало прототипом істоти з американського фантастичного фільму жахів «Живе». Та чи не стане рапана жахом для нашого моря? Адже молюск надзвичайно швидко розмножується і зустрічається навіть в акваторіях, які прилягають до гирл Дністра та Дунаю.
— Все-таки в морі є своє захисні системи, — стверджує Іван Русєв. – Вважаю, що рапани зможуть розмножитися до якогось певного періоду, але потім ситуація стабілізується. Молюск отримає свій удар від природи: можливо, з’являться якісь природні вороги чи щось відбудеться в екосистемі. Але популяція молюска зменшиться і не загрожуватиме нашому морю.
А можливо, відновиться вилов рапан. Щоправда, екологи скептично кажуть, що і це не найкращий варіант для зменшення кількості популяції молюска. Справа в тому, що зазвичай рапан дістають з морського дна спеціальними металевими пастками, які «хапають» усе живе підряд. Більш екологічним є вилов цих створінь аквалангістами.
— В нашому парку «Тузлівські лимани» до війни працював підприємець, якому аквалангісти виловлювали рапан на продаж, — каже Ігор Русєв. – Ці молюски цінуються кухарями .
Рапани живуть на дні морському, пересуваючись за допомогою мускулистої ноги. Фото: inforesist.org
Улюбленець поціновувачів східної кухні
М’ясо рапани – делікатес: щільна структура, насичений аромат, оригінальний смак. Трохи нагадує м’ясо восьминога, кальмара, а дехто каже, що наче мариновані гриби. Особливо його полюбляють у ресторанах східної кухні. Сама рапана харчується виключно морськими істотами, тому містить мало жиру та вуглеводів, зате велику кількість легкозасвоюваного білка та різноманітних амінокислот. Крім цього, у м’ясі молюска є:
вітаміни А, Е, РР, вітаміни групи В, залізо, магній, кальцій, фосфор.
Делікатес вважається дієтичним, адже має всього 77 калорій на 100 грамів. І надзвичайно корисний для здоров’я головного мозку, збереження зору, серцево-судинної та нервової систем. А ще майже не має протипоказань, хіба що алергікам не варто зловживати стравами з цим морським мешканцем.
До речі, рапанові мушлі – це не відходи. З них виготовляють борошно для сільського господарства. Продукт додають до тваринних кормів.
Вже очищене м’ясо чорноморської рапани можна придбати в магазинах. Вартість – від 400 грн за кілограм. Цього молюска дехто вживає сирим, але краще відварити, посмажити або запекти. Головне – не перетримати на вогні, готуйте не більше 2-3 хвилин, інакше м’ясо стане надто жорстким. Приготовлені рапани краще з’їсти одразу, у холодильнику вони можуть зберігатися не більше доби.
М’ясо рапани трохи нагадує смак восьминога, кальмара, а дехто каже, що наче мариновані гриби. Фото: storage.delikateska.ru